И В РАЗУМЕ БЫВАЕТ ХАОС…

Заметки по поводу выхода в свет второй книги фантастического романа Михаила ТЕМНОВА «Сады Хаоса»

 Совсем недавно, в прошлом году, появился в свет первый фантастический роман М.Темнова «Сады Хаоса». Был резонанс, положительные отзывы, но думалось о некоторой случайности этого факта: «Полковник службы безопасности, журналист, «морж» мутного закарпатского Стикса — реки Уж, и вдруг ещё и писатель. Надолго ли его хватит с такой всеядностью?» Но, как не странно, с Новым годом пришла и книга вторая «Садов Хаоса» с названием «Игры разумных». Подтекст этого названия сразу же вызывал закономерный вопрос: «А разумны ли разумные люди в своих играх?» Михаил как писатель и пробует дать ответ на такой непростой вопрос. Много в книге задействовано разных планет, но всё, в конце концов, ясное дело, сводится к единому существу с извечным вопросом, направленным ко всей Вселенной: «Быть иль не быть?» 

Розчинений в слові

Ніколи не спитаю поета, чому він пише?
Знаю, що НЕ писати він не може!


Василь Кузан. ВАБА. Весна 2011 року
готуємо до друку


...Світ увесь не приваблює серце
ні багатством, ні золотом слави.
Я готовий віддати усе це,
І посади, й корони, й булави
За душевне єднання з тобою,
За читання віршів біля свічки...


А натомість - я перед юрбою
Перерізати змушнений стрічку...

...життя – кумедна річ...

Воно спонукає нас до уявного прогресу,

умовних досягнень, омріяного успіху, здобуття всіляких чеснот,

матеріального добробуту, врешті решт... Словом, не дає нудьгувати...

Вікторія Андрусів

 ПРИТУЛОК  (уривок із роману) ....

  10.02.2011 р.

...Максовий сталевий «Land krauzer» притулився попід службовим входом у модерну склобетонну будівлю, в котрій винаймати офіс було рівнозначно тому, аби мати на руці колекційний «ROLEX», що автоматично замінювало візитівку. У вікнах – суцільна темінь, наче все вимерло, крім кількох тьмяних вогників, що де-не-де видавали присутність надто старанних маклерів чи менеджерів, котрі прагнули стрімкого кар’єрного зросту і нехтували заради роботи вихідними. У Максовому вікні так само струменіло ледь помітне з вулиці світло.

Підстаркуватий нудьгуючий охоронець, неохоче відірвавшись від канапки, намагався мене спинити:

"Нечистая" история .....

Михаил Делеган,
Алексей Филиппов.
История Мукачевского замка. 
Научно-популярный историко-краеведческий очерк. 2010 год.

http://zakarpatpost.net/2010/09/10/zakarpattya-arhivist-i-zhurnalist-napysaly-knyzhku-ystoryya-mukachevskoho-zamka/

Народные легенды начала ХХ века приписывают князю Ко-
риатовичу большие заслуги в постройке и укреплении Мукачевс-
кого замка, который он сделал своей резиденцией.
«Долго князь осматривал все горы, что окружают город
Мукачево. Наконец он оказался на скалистой горе, что одиноко
стояла посреди широкой равнины на южной окраине города, и
дал приказ строить замок на самом ее вершке. Тяжело строился
новый замок; тяжело работали люди и скот. Однако замок был
построен. Обведенный выдолбленным в скале глубоким рвом и
мощными стенами, он был неприступной крепостью, поблески-
вая на солнце своими четырьмя башнями на углах. Но князь Ко-
риатович был недоволен тем, что в замке не было воды. Приходи-
лось воду возить в бочках, на возах волами. Когда не было войны,
хотя и хлопотно, но терпеть было можно. А что будет, если враг
подступит и начнет осаду?
И наказал князь копать колодец.

Читаю вірші, коли падає дощ

Ірина Надворна

Full of fall

Ось і осінь

Літально-летальна

Я у ній

унікально розчинна

Через те я

усіх уникальна

Провулок...

Нічний, нічийний

Зіпсований -

весь у псах

Засмічений,

що аж верне

Засмучений

як монах,

пізнавши

in vino inferno

Провулок...

І хто б що не верз

І чия би не

стрі'ла стріла', 

я подужаю все

Who cares!

Наші душі -

це антитіла