Ірина Надворна
Full of fall
Ось і осінь
Літально-летальна
Я у ній
унікально розчинна
Через те я
усіх уникальна
Провулок...
Нічний, нічийний
Зіпсований -
весь у псах
Засмічений,
що аж верне
Засмучений
як монах,
пізнавши
in vino inferno
Провулок...
І хто б що не верз
І чия би не
стрі'ла стріла',
я подужаю все
Who cares!
Наші душі -
Босо-ніжно
Огоякий дощ!
Нестерпна легкість биття
води по повіках,
коли мені так не до флірту
Коли так не поталанило
з підбором взуття -
підбори дістали,
мені би дістатися ліфту
Аж тишу розвінчує грім...
Та це лише тішить:
втамується спека небес -
й небезпека мине
Взуття - зброя жінки,
проте, проти неї ж частіше
Я взула нові черевики,
вони - мене
Ізкину кайдани
й піду по калюжах босо
Ви скажете “жах!”,
на те ви і є, перехожі
Попереду, попри дощі,
що моросять косо,
так рівно ступають стопи,
Немає коментарів:
Дописати коментар