Не є ліпших спÿваночок як в нашому краю!

 Упорядники збірки є заслужений працівник культури України, композитор, Михайло Керецман та старший викладач Ужгородського коледжу культури і мистецтв Юрій Чорі

Народні пісні майже з кожного району Закарпаття подаються з текстами і мелодіями. Основна частина пісень, а їх нараховується до 200, про рідний край, парубочі та дівочі, ліричні, родинно-побутові, дитячі, жартівливі та колискові.   Видання базується на основі записів фольклористів, П. Милославського, Ф. Колесси, Ю. Костьо, С. Мартона, Д. Задора, В. Гошовського, М. Кречка, М. Керецмана, В. Мадяр-Новак, а такакож В. Баганич, М. Малильо, О. Прокоп.


http://zakarpattya.net.ua/ukr-news-79444-V-Uzhhorodi-pobachyla-svit-zbirka-zakarpatskykh-spivanok

Ци-сьте чули, добрі люде,

Што ся світі стало?

О-йой, лісы вырубали,

Теперь ліса мало.

О-йой, лісы вырубали,

Землю поділили,

Нас усіх русинÿв бідных

Гет осиротили.

Ой, не лем осиротили,

Мусай бідовати.

Кобы коня хоть-якого

Вать корову мати.

Почекайте, люди добрі,

Скоро вже Покровы,

Не обстанеся по селах

Жадної коровы!

(Записав П. Милославськый,

Косÿвська Поляна, Рахÿвськый р-н)

                                               В зеленÿм гайочку потятка спÿвавуть, 

А мого милого, а мого милого

На войну волавуть.

Волавуть, волавуть, коника сідлавуть. (2)

На кого ня лишаш, на кого ня лишаш,

Мÿй милый шугаю?

На того тя лишу, што не йде на войну, (2)

За рук авать за два, за рÿк авать за два
Вернуся додому.

А кіть ся не верну, буду тти писати (2)

Як перечитаєш, як перечитаєш,

То будеш плакати.

Два рокы минуло, хлопці з войны идуть, (2)

3-пÿд мого милого, з-пÿд мого милого

Лем коника ведуть.

Не плач, не плач, дÿвко, не глядай ты його, (2)

Иде нас сто тысяч, иде нас сто тысяч,

Выбирай другого.

Ой, кобы вас было, як піску морського, (2)

Не было й не буде, не было й не буде

Такого другого!

(Записали В. Баганич и М. Малильо уд К. Гафинець,

с. Верхні Ворота.)