Дванадцять
дві (мови) надцять (прочитань)
Видання презентує поезію авторів Карпатського реґіону І.Андрусяка, Ю.Андруховича, В.Герасим’юка, Т.Григорчука, Д.Кременя, Р.Кудлика, В.Кухти, Т.Ліхтей, С.Майданської, І.Малковича, П.Мідянки, Д.Павличка у словацькому перекладі В.Юричкової.
Книжка спонукає до осмислення, переоцінки чи доповнення власного пізнання того, що ж
насправді творить КАРПАТИ.
Петро МідянкаУ липкому, плинному повітрі,
В барокових закрутах лози
Божа книга — лежма на пюпітрі.
В книзі — «титли», «яті» та «ази».
Стигне грезно. Вересень і Здвиги.
Капле сік у чани — не до чаш.
Ти не розумієш божі книги,
Богу боже, певно, не воздаш.
Мушт у бутлях. Літія осина
В шатрищах воскових поміж ґрон.
Касетові схлипи клавесина...
Божа книга. Це не Кальдерон.
* * *
V lepkavom povetrí, čo ľahko plynie,
sú barokové vzory viniča
a Božia kniha leží na stojane,
tam „titly“, „jate“, „azy“ nezničia.
Dozrieva hrozno. Pozdvihnutie kríža.
Kvapká mušt do nádob – a nie do čiaš.
Cudzou je pre teba tá múdrosť Božia,
ty Božie Bohu iste neoddáš.
mušt vo fľaši a osia lítia
medzi strapcami pri voskovom stane.
Kazetové vzlyky klávesina...
Nie Kalderón. Len Božie slovo vanie...
Тетяна Ліхтей
Була зима, та пахло все ще осінню.
Була зима - проймав осінній сум.
Лице твоє, дощем спізнілим зрошене,
осінніх в душу нагнітало дум.
І все ж - зима... Проте якась коричнева.
Була зима, а Уж листочки ніс...
Любов твоя, осінньо-доброзичлива,
тікала кволо від промоклих кіс...
***
Jesenná vôňa aj napriek zime vládla.
Jesenný smútok všetko prenikal.
K jesenným myšlienkam nútila ťa vláda
neskorých dažďov, čo zarosili tvár.
Akási hnedá – no predsa bola zima.
Na Uhu hŕba lístia šla si bez mena.
Padala pomaly z vrkočov a „chyť ma!“
volala na nás láska jesenná.
Немає коментарів:
Дописати коментар